Пішов кум до кума позичити вівса. Той набрав, вносить та й каже: — Тут три мірки. Вродить, то й віддасте. Узяв кум овес, несе та й думає: «Щось дуже легко, тут нема трьох мірок, мабуть, кум обдурив мене». Проніс ще трохи. «Ні!.. Тут якраз три мірки». Ще проніс з версту та й каже сам до себе: — Мабуть, я кума обдурив, тут більше, як три мірки.
Два старих холостяки почали згадувати свої юнацькі роки. — Жінки мене на руках носили! — хвалився старший за віком. — Тепер ясно,— зауважив молодший,— чому ти такий поношений.
Суддя. Ви сказали, що громадянин Кислеико крутій і шахрай. Чи правда це? Підсудний. Правда, правда, але я цього не казав. |